У статті подано результати досліджень щодо умов розвитку бур’янів, шкідників і хвороб в посіві монокультури конопель. Установлено, що коноплі добре пристосовані до вирощування їх тривалий час на одному полі, забезпечуючи високий врожай коноплепродукції. Рекомендовано вирощувати монокультуру на волокно (збирання урожаю у фазі оцвітання росли, або у фазі технічної стиглості). Це дає можливість уникнути достигання насіння основної маси бур’янів і основних періодів шкодочинності шкідників та ураження рослин хворобами. Виявлено відмінності ступеня забур’яненості поля у залежності від форми і дози добрив. На ділянках, удобрених гноєм, бур’янів більше, ніж на ділянках із внесенням туків. Більша забур’яненість угноєних ділянок – наслідок привнесення життєздатного насіння бур’янів разом із гноєм, який не належним чином заготовляється та зберігається в польових кагатах. З підвищенням дози гною збільшується кількість бур’янів, а збільшення дози мінеральних добрив, з якими не привноситься насіння бур’янів, навпаки, зменшується у результаті збільшення висоти стеблостою та його залистяності. Це яскраво підтверджується тим, що за період від 3–4 пар листків і до фази оцвітання рослин гине велика кількість бур’янів. Вказується на агротехнічні методи боротьби з бур’янами, шкідниками та хворобами при вирощуванні монокультури конопель.